Консультація 24.05.22
Щодо статусу окупованих територій
Останнім часом виникають питання щодо господарської діяльності суб’єктів, які розташовані на території Херсонської та Запорізької областей, які фактично є тимчасово окупованими. Такі питання виникають із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21.04.2022р. №2217-IX. Сам закон набрав чинності ще 07.05.2022р., однак питання щодо його застосування є актуальними і влітку.
Законом передбачалось внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Ці зміни є неоднозначними і породжують певні непорозуміння. Так, змінені ряд статей та додано нові статті. Найважливішими змінами є зміни у статті 1 із вказівкою термінів окупації окремих територій України, що входять до складу Донецької та Луганської областей. Також, введені до закон терміни (в тому числі «адміністративна межа» та «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України»). Серед іншого в статті 3 змінено визначення тимчасово окупованих територій. Також, деталізовано обіг товарів, дію ліцензій та дозволів на тимчасово окупованих територіях.
Такі зміни спричинили хвилювання у бізнесу, оскільки у статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачається ряд обмежень щодо провадження господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях: господарська діяльність може здійснюватися тільки за умови перереєстрації на вільній частині України, правочини для суб’єктів на окупованій території є нікчемними, платежі на окупованій території є забороненими, банки не працюють. Крім того діє обмеження щодо переміщення товарів між окупованими територіями та вільними територіями. Відповідно, постало питання: чи поширюються всі ці обмеження на окуповані території Херсонської та Запорізької областей?
На нашу думку, в законі від 21.04.2022р. №2217-IX є певні недоліки щодо визначення тимчасово окупованих територій. Однак, якщо детально звернутися до змісту визначень, то можна отримати відповідь на питання вище.
У статтях 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в частинах перших зазначається, що всі положення цих статтей застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В свою чергу пункти 1 і 2 вказують на окуповані території вцілому. Окремим пунктом в частині 1 статті 3 (п. 3) окупованими територіями визнаються інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Таким чином, ст. 3 розмежовує тимчасово окуповані території взагалі та тимчасово окуповані території під час воєнного стану. Для деталізації цього визначення на нашу думку, слід вернути увагу на ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», частина 2 та 3 якої встановлюють дати окупації. Так, в статті 1 вказані дати окупації:
19.02.2014р. – початок тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України;
19.02.2014р. – щодо окремих об'єктів нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України.
20.02.2014р. – щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
07.04.2014р. – щодо окремих територій України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією.
Інших конкретних дат (наприклад для Херсонської та Запорізької областей) закон не встановлює. Разом з тим в ч. 3 ст. 1 зазначено, що дата початку тимчасової окупації територій, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022, введеним в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX, на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на 30 діб (згодом продовжено). Херсонська та частина Запорізької областей окуповані саме в умовах введення воєнного стану.
Таким чином, вважаємо що тільки із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України рішення про визнання в умовах воєнного стану тимчасово окупованими територій (із вказівкою на дату окупації) та введення у дію цього рішення указом Президента України можна говорити про юридичний статус Херсонської та Запорізької областей як тимчасово окупованих.
Разом з тим рішення ради та указу президента недостатньо для обмеження господарської діяльності на вищенаведених територіях. Як зазначають ч. 1 ст. 13 та ст. 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. Тобто, для поширення обмежень господарської діяльності на вищевказаних територіях, окрім визнання вищевказаних територій окупованими за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію указом Президента України, потрібна ще й постанова Кабінету Міністрів України.
Додатково звертаємо увагу, що викладені в цій статті аргументи стосуються й інших регіонів України (частина Харківської, Донецької, Луганської областей), що окуповані в умовах воєнного стану.
Ольга Пономоренко ТОВ «Профі – Аудит»
»